Наведено результати досліджень усереднення та гідратації лангбейнітвмісної руди. Показано, що розділення руди за класом 2 мм сприяє зменшенню злежування гідратованої руди, скороченню основних виробничих площ під складування під час гідратації та зменшення затрат електроенергії на щоденне перемішування руди. Встановлено оптимальну кількість промводи для зволоження руди на кожній стадії та час витримування зволоженої руди. Запропонована схема гідратації та усереднення руди дає змогу проводити усереднення руди на 98-99 %.

Наведено порівняльні характеристики різних схем переробки полімінеральної калійної руди, розроблених для заводу калійних добрив Калуського концерну "Оріана" і Державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" (м. Стебник). Визначено найбільш економічні технології, запропоновані цим підприємствам для реконструкції їх виробництв. Показано, що витяг калію для всіх розроблених схем складає понад 73 %, а магнію - більше 67 %.

Завдання дослідження - оцінити результати лікування пацієнтів із гастродуоденальними кровотечами виразкового генезу. В основу дослідження покладено проспективний аналіз історій хвороби 204-х пацієнтів, які лікувалися у клініці кафедри хірургії № 1 із курсом ендоскопічної та лазерної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Всім пацієнтам призначали медикаментозну терапію, яку за необхідності доповнювали ендоскопічним гемостазом або операційним втручанням. Антисекреторна терапія з використанням лише інгібіторів протонної помпи є достовірно достатньою для надійного зниження секреції шлункового соку у разі гастродуоденальних кровотеч виразкового генезу. Застосування М-холіноблокаторів як монотерапії достовірно не є ефективним для зниження шлункової секреції, а їх перевага за комбінованого застосування з інгібіторами протонної помпи статистично не доведена. Ендоскопічне та операційне лікування забезпечувало стабільний гемостаз абсолютно у всіх пацієнтів із обстежуваного контингенту, яким його виконували, проте, статистично достовірно підтвердити ці факти не було можливості.

Проаналізовано результати експериментального й клінічного застосування стимуляторів репаративних процесів (аутологічного очищеного ліпоаспірату - АОЛ та плазми, збагаченої тромбоцитами - ПЗТ) у лікуванні хронічної виразки шлунка. В експериментальній частині дослідження доведені переваги використання ПЗТ як донатора факторів росту. Продемонстровано її здатність стимулювати активність фібробластів та утворення судин в молодій сполучній тканині, що покращує оксигенацію тканин виразки та проліферацію клітин, диференціацію та прискорення дозрівання сполучної тканини і загоєння виразки. В клінічній частині дослідження показані переваги комбінованого лікування, що включало стандартну противиразкову терапію та ендоскопічне введення ПЗТ в периульцерозну зону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-53

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічного дослідження щодо вивчення якості життя у пацієнтів із варикозною хворобою нижніх кінцівок в стадії C2 - 4 за CEAP після використання радіочастотної абляції (РЧА) та ендовенозної лазерної коагуляції. Продемонстровано більш високий рівень якості життя у осіб, що лікувалися РЧА за рахунок відсутності больового синдрому та гарного естетичного ефекту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - покращити результати лікування хворих шляхом впровадження лапароскопічних втручань та аргоноплазмової коагуляції (АПК) у лікування гемангіом печінки. Лапароскопічні втручання із використанням АПК було виконано 25-м (54,35 %) хворим (дослідна група), а загальноприйняті відкриті оперативні втручання - 21-у (45,65 %) хворому (група порівняння). У післяопераційному періоді оцінювали характер ускладнень, динаміку показників функціонального стану печінки, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, тривалість перебування в стаціонарі. Результати дослідження продемонстрували, що за умов АПК гемангіом у порівнянні з традиційним хірургічним лікуванням у пацієнтів покращуються показники післяопераційної реабілітації, що визначаються як за суб'єктивними (біль), так і за клініко-лабораторними даними обстежень хворих. Також було відзначено позитивну динаміку показників функціонального стану печінки та показників перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту. Висновки: за умов лікування гемангіом печінки шляхом виконання лапароскопічних втручань із використанням АПК у порівнянні із загальноприйнятими відкритими оперативними втручаннями у пацієнтів покращуються показники післяопераційної реабілітації, що визначається як за суб'єктивними (біль), так і за клініко-лабораторними показниками функціонального стану паренхіми печінки, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Мета дослідження - вивчення напружено-деформованого стану в ділянці перелому ліктьового відростка у разі металоостеосинтезу блокованим гвинтом у порівнянні з методикою Weber. Проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану (НДС) на скінченно-елементних моделях у разі металоостеосинтезу за Weber та металоостеосинтезу блокованим гвинтом. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки НДС моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Моделі досліджували під впливом трьох видів навантаження: вигин, розтягнення, кручення. Під час дослідження НДС моделі металоостеосинтезу спицями та дротяним серкляжем ліктьової кістки (ЛК) з переломом ліктьового відростка встановлено, що основне навантаження бере на себе саме металоконструкція. Щодо кісткової тканини, то найбільш навантаженим виявляється ліктьовий відросток. Величини напружень, що виникають у кістковій тканині в зоні перелому та в діафізі ЛК, практично не відрізняються. Використання блокованого гвинта для металоостеосинтезу ЛК змінює загальну картину розподілу напружень у системі "кістка - імплантат". Так, напруження в металевій конструкції в зоні перелому розподіляються більш рівномірно з невеликим перевищенням із боку проксимального відділу ЛК. Максимальні величини напружень у кістковій тканині виявляються на ліктьовому відростку. У діафізі та в проксимальному відділі ЛК рівень зусиль значно нижчий. Висновки: одержані результати вказують, що в моделях із металоостеосинтезом блокованим гвинтом рівень максимальних напружень, що виникають у ліктьовому відростку та на імплантаті, у зоні перелому виявляється нижчим, ніж у разі використання методики Weber.

Наведено результати експериментального дослідження з вивчення можливості локального застосування стимуляторів репаративних процесів, в тому числі аутологічного очищеного ліпоаспірату, даларгіну, плазми, збагаченої тромбоцитами (plateletrich plasma - PRP) для лікування хронічних виразок шлунка (ХВШ). Доведені переваги використання PRP як донатора факторів росту, як ізольовано, так і в поєднанні з даларгіном. Відзначено здатність PRP стимулювати активність фібробластів та судиноутворення в молодій сполучній тканині, що покращувало оксигенацію тканин виразки, сприяло проліферації клітин, диференціюванню та прискоренню дозрівання сполучної тканини, загоєння виразки.

Представлено результати клініко-морфологічного дослідження ефективності застосування аргоно-плазмової коагуляції (АПК) в поєднанні з лапароскопією в лікуванні гемангіоми печінки. Виконання лапароскопічного втручання з використанням АПК сприяло покращанню післяопераційної реабілітації пацієнтів як за суб'єктивним (інтенсивність болю), так і клініко-лабораторними показниками функціонального стану печінки. За даними морфологічного дослідження біоптатів печінки відзначений більш щадний вплив АПК на паренхіму органа.

Переломи ліктьового відростка найчастіше зустрічаються у людей молодого, працездатного віку. Згідно з літературними даними та власними дослідженнями, рівень ускладнень і незадовільних результатів залишається високим і становить 18,5 - 45,6 %. Мета роботи - дослідження результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокованого металоостеосинтезу порівняно з традиційним металоостеосинтезом за Weber. Проаналізовано клінічні результати лікування переломів ліктьового відростка після металоостеосинтезу інтрамедулярним блокуючим гвинтом (n = 34) порівняно з результатами лікування за методикою Weber (n = 35). Стан пацієнта та динаміку відновлення функції кінцівки визначали за шкалами Mayo та DASH у період 5 днів - 6 місяців після операції. При оцінці за шкалою Mayo статистично вірогідно результати лікування блокуючим гвинтом кращі, відмінний результат досягнуто в 33 (97 %) випадків, та в 1 хворого отримано добрий результат. У контрольній групі відмінний результат досягнуто у 16 (45 %), добрий результат - також у 16 (45 %) хворих, у 2 (7 %) - задовільний та в 1 (3 %) пацієнта - незадовільний результат. За шкалою DASH в основній групі відзначено втрату працездатності від 3,53 до 0,8 бала. В контрольній групі ці показники становлять від 12,3 до 6,9 бала. Різниця статистично вірогідна в усі періоди спостереження. Наведено клінічні випадки. Висновки: аналіз результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокуючого гвинта порівняно з методикою напруженого металоостеосинтезу спицями Кіршнера та дротяним серкляжем вказує на статистично вірогідно кращі результати лікування блокуючим гвинтом.

Описан процесс разработки программного комплекса генерации лицензионного ключа защиты авторских прав интеллектуальной собственности на программное обеспечение, учитывающего индивидуальные данные конечного пользователя. Верификация лицензионного ключа выполняется единожды при каждом запуске программного обеспечения в режиме "offline", т.е. без выполнения запросов на сервер, так как вся необходимая информация уже хранится локально.

Современные тенденции к уменьшению повреждения ткани печени при оперативных вмешательствах требуют внедрения в повседневную практику малотравматичных методов осуществления гемостаза. На сегодняшний день термохирургические технологии являются одними из самых эффективных в осуществлении надежного гемостаза, а аппараты, основанные на бесконтактном конвекционно-инфракрасном воздействии на ткань, дополнительно к надежному гоместазу позволяют осуществить дезинфекцию ран. Хирургические вмешательства с использованием АПК были выполнены 45 (68,2 %) больным (опытная группа), а общепринятые оперативные вмешательства с использованием МПК - 21 (31,8 %) больным (группа сравнения). В послеоперационном периоде оценивали характер осложнений, динамику показателей функционального состояния печени, продолжительность пребывания в стационаре. Результаты исследования показали, что в условиях использования ультразвукового кавитатора с АПК эхинококковых кист печени, по сравнению с традиционным хирургическим лечением с использованием монополярной коагуляции, у пациентов улучшаются показатели послеоперационной реабилитации и уменьшается уровень ранних и отдаленных послеоперационных осложнений. Также было отмечено положительную динамику показателей функционального состояния печени и показателей системы свертывания крови.

Мета дослідження - оцінити ефективність різних методів ендоскопічного гемостазу у пацієнтів з високим ризиком рецидиву гастродуоденальних кровотеч виразкового генезу. Проаналізовано карти стаціонарних хворих 139 пацієнтів, яких було госпіталізовано в центр шлунково-кишкових кровотеч у стані геморагічного шоку. Усі пацієнти мали високий ризик рецидиву кровотечі, який оцінювався за допомогою прогностичної шкали Rockall. Пацієнтів було розподілено на групи (статистичний аналіз проводився у два етапи): першу групу становили 40 пацієнтів, яким проведено ендоскопічний гемостаз; до другої групи було включено 99 пацієнтів, які одержували консервативну противиразкову терапію; група 3 містила 30 пацієнтів, яким з приводу профузної кровотечі або її рецидиву було проведено оперативне лікування. Критеріями порівняння були частота рецидиву кровотечі, результат лікування, а також його тривалість.

Існуючі в хмарних обчислювальних середовищах підходи до початкового виділення і подальшого розподілу ресурсів можна розділити на 3 типи: ручне призначення ресурсів, планування ресурсів диспетчером хмарного обчислювального середовища і планування ресурсів середовищем віртуалізації. Хмарні обчислювальні середовища мають особливості, які створюють специфіку розподілу ресурсів в такому середовищі. Деякі елементи цієї проблематики є спільними з проблемами систем віртуалізації, а деякі мають особливості, характерні для хмарних обчислювальних середовищ. У середовищах віртуалізації проблема планування та оптимізації використання ресурсів вирішується двома способами: перерозподіл ресурсів адміністратором середовища віртуалізації вручну; автоматичне планування ресурсів з використанням методів розподіленого виділення ресурсів DRS (Distributed Resource Scheduling) і розподіленого управління енергоспоживанням DPM (Distributed Power Management). У різних середовищах віртуалізації DRS і DPM працюють порізному, однак початкова логіка роботи зберігається. Досліджено проблематики розподілення ресурсів у середовищах віртуалізації та у хмарних обчислювальних середовищах. Мета роботи - оцінка існуючих методів розподілення ресурсів у віртуальних середовищах, виявлення їх відповідності до обов'язкових характеристик хмарних обчислень. Проаналізовано існуючі методи розподілення ресурсів у середовищах іртуалізації та хмарних обчислювальних середовищах, визначити їх переваги і недоліки. За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що методи, які найчастіше застосовуються в хмарних обчислювальних середовищах, дуже примітивні, і завдання розподілу ресурсів в хмарному середовищі може бути більш ефективно вирішено тими ж методами, що використовуються в середовищах віртуалізації. Висновки: недоліком кожного з проаналізованих методів є те, що потреби застосунків, які працюють всередині екземплярів, враховуються тільки в контексті необхідних обсягів процесорного ресурсу, оперативної пам'яті і наявності вільного дискового простору. При цьому не в раховується специфіка роботи застосунків, а також те, як з цим застосунком будуть розділяти ресурси вже розгорнуті на тих же хостах екземпляри. Таким чином, не завжди має місце вибір оптимального хоста / ресурсу зберігання для розміщення екземпляру, що призводить до істотного зниження продуктивності застосунків і ефективності використання "хмарного" ресурсу.

Мета роботи - вивчити вплив плазмаферезу (ПФ) на лабораторні показники інтоксикації та запального процесу у пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом (ГНП). До дослідження залучено 73 пацієнти з ГНП. Контрольну групу склали 27 пацієнтів, які одержували інтенсивну медикаментозну терапію. До основної групи включили 46 пацієнтів, яким стандартну інтенсивну терапію доповнили ПФ. Крім рутинних, вивчали показники інтоксикації та маркери запалення. У пацієнтів основної групи показники інтоксикації та запалення вже після першого сеансу ПФ були достовірно нижчими за аналогічні показники у пацієнтів контрольної групи. Щодо частини пацієнтів, у яких зазначені показники наближалися до аналогічних показників у здорових людей, було прийнято рішення обмежитися лише одним сеансом ПФ. Решті пацієнтів провели два, а окремим - навіть три сеанси ПФ. Після повторних сеансів ПФ показники інтоксикації та запалення у пацієнтів основної групи достовірно відрізнялися не лише від аналогічних показників у пацієнтів контрольної групи, а й від показників у пацієнтів, яким було проведено лише один сеанс екстракорпоральної детоксикації. Висновки: ПФ зменшує клінічні прояви панкреатиту, а також знижує лабораторні показники інтоксикації та запального процесу.

Мета роботи - дослідження та розробка методу обфускації коду програмного модуля ліцензування з використанням особливостей презентації строкових виразів, механізму викликів функцій та доступу до ідентифікаторів в байткод-орієнтованих мовах програмування. Результати. Наведена класифікація мов програмування. Доведено доцільність досліждення саме байткод-орієнтованих мов програмування (на базі Java Virtual Machine, Common Language Runtime тощо), що в сучасному світі використовуються для створення Enterprise-застосунків. З основних послуг інформаційної безпеки для аналізу було обрано конфіденційність, що забезпечується шляхом використання процедури обфускації. Розглянуто існуючі методи захисту програмного продукту на основі процедури обфускації. Розглянуто їхні недоліки та запропоновано методи на основі процедури обфускації, що працюють з ідентифікаторами, а не змінюють алгоритм виконання програми. Проведені дослідження дозволили сформулювати завдання для створення методів обфускації. Розроблено 2 засоби обфускації. По-перше, це обфускація строкових літералів з використанням особливостей генерації псевдовипадкових чисел, що дає можливість описати одну й ту саму строкову константу різними значеннями. По-друге, це обфускація імен ідентифікаторів. Об'єднання розроблених двох методів дозволило створити метод, що обфускує ідентифікатори таким чином, що кожний доступ до ідентифікатора є унікальним. Це позбавляє зловмисника можливості в стислі терміни знайти відповідні імена ідентифікаторів для аналізу алгоритму роботи модуля. Висновки: проведено експеримент, в якому IT-фахівцям було запропоновано проаналізувати необфускований та обфускований програмний код розробленого модуля програмного забезпечення, основна мета якого - генерація та верифікація ліцензійного ключа. Результати показали, що для аналізу обфускованого коду зловмиснику буде необхідно до 5 разів більше часу для аналізу коду. Це доводить доцільність розроблених методів.

Презентовано перший досвід виконання лапароскопічної уретеролітотомії хворим з конкрементами сечоводів у верхній та середній третині. Розглянуто відеоторакоскопічні тимектомії у пацієнтів з пухлинним ураженням тимусу. Охарактеризовано корекцію функціювання саморозправляючих металевих стентів при біліарній обструкції. Описано клінічний випадок лікування тромбозу мезентеріальних судин у дитини із гострим лімфобласним лейкозом, визначено ефективність малоінвазійних хірургічних втручань на прикладі лапроскопії надниркових залоз, окреслено сучасні методи ендоскопічного лікування підскладкового стенозу гортані тощо.

Досліджено моделі та методи розмежування навантаження і ресурсів в системах хмарних обчислень (СХО), зокрема, які базуються на моделі надання послуг інфраструктури як сервісу. Мета роботи - оптимізація первинного виділення ресурсів в СХО шляхом адаптації методу аналізу ієрархій для впровадження в хмарні обчислення. Це дозволить запускати нові віртуальні машини з мінімальним зниженням продуктивності вже функціонуючих екземплярів. Вирішено наступні завдання: дослідження доцільності використання моделі аналізу ієрархій в хмарних обчисленнях; адаптація методу аналізу ієрархій для впровадження в СХО; оцінка ефективності впровадженого методу. Для вирішення поставлених завдань були використані підходи і методи теоретичних досліджень, які засновані на наукових положеннях статичного, функціонального і системного аналізів. Запропоновано використання методу аналізу ієрархії для розподілу ресурсів у СХО. Наведено переваги та недоліки цього методу для використання у хмарних обчисленнях. Метод аналізу ієрархій був адаптовано для СХО. Наведено алгоритм його використання. Проведено оцінку ефективності розробленого метода, який показав доцільність його використання при розподілу ресурсів у СХО. Висновки: вдосконалення методу первинного розмежування ресурсів в СХО дозволило підвищити здатність цих систем запускати нові віртуальні машини з мінімальним зниженням продуктивності вже функціонуючих екземплярів.